Завдання 1
Вивчення розвитку точності
рухів (підготовка руки до письма, формування уваги та контролю за власними
діями).
Матеріал: малюнок, на якому зображені «доріжки», з одного кінця
якого стоять машини, з іншого - будиночки. Ширину доріжок слід дібрати так, щоб
завдання було досить складним, але доступним для дитини. Тип доріжок
ускладнюється щоразу.
Запропонуйте дитині з'єднати
лінією машини з будинком, не з'їжджаючи з доріжки.
Нормативи: рівень виконання високий, якщо виходи за межі доріжки відсутні, олівець
відривається від аркуша не більше ніж 3 рази. Рівень низький, якщо дитина
допускає більше трьох виходів за межі доріжки, лінію малює нерівну, дуже
слабку, майже невидиму або з дуже сильним натиском, який рве папір, допускає
багаторазове проведення по одному й тому самому місцю.
Завдання 2
Вивчення рівня
працездатності дитини та її вольового зусилля.
Матеріал: аркуш зі шкільного зошита, розлінований на вузькі та широкі смуги. Дайте
дитині завдання: «У вузеньких смугах на аркуші ти малюватимеш якомога більше
паличок (на аркуші як зразок намальовано вертикальну паличку у вузькій смузі).
Намагайся малювати точно й акуратно, не виходячи за лінію. Починай за моєю
командою». Тривалість роботи - 5 хв.
Щохвилини просіть
дитину намалювати довгу паличку й продовжувати роботу. По закінченні проведіть
якісний аналіз: чи є інтервали між паличками, чи вони збільшуються, чи
змінюються розміри паличок, як щільно
розміщені палички у рядку. Порахуйте кількість
маленьких рисок, проведених за кожну хвилину. Як змінюються ці інтервали?
За результатами
ви можете отримати уявлення про працездатність дитини у монотонній діяльності
та стійкість її вольового зусилля (саморегуляції).
Завдання З
Вивчення
розвитку логічної послідовності дій.
Матеріал:
сюжетні картинки.
Покажіть
дитині набір доступних їй за змістом сюжетних картинок, на яких послідовно
розгортається сюжет (такі «історії у малюнках» часто трапляються у дитячих
журналах). Перемішайте картинки, а потім запропонуйте дитині розкласти їх так,
щоб склалася закінчена розповідь (казка, історія).
Таким
чином перевіряється розвиток розумових процесів.
Завдання 4
Розвиток
обсягу коре м'яті.
Матеріал: «каскад
слів». Підготуйте список з 8-10 слів, які дитина добре
знає.
Попросіть малюка
повторити слова за вами. Починайте з одного слова, потім називайте два слова
(дитина повторює обов’язково у тій самій послідовності), три (інтервали між
словами - 1 с). Коли дитина не зможе повторити певний ряд слів, зачитайте їй
таку саму кількість слів, але інших (для цього слід підготувати інший список
слів).
Якщо
у другій спробі дитина впоралася з цим словесним рядом, то перейдіть до
наступного доти, доки у другому прочитанні дитина не зможе відтворити задану
кількість слів.
Кількість слів,
яку дитина може повторити за вами, і є обсягом її слухової короткочасної
пам'яті на слова.
Дитина шести років
правильно відтворює ряд з 5-6 слів.
Завдання 5
Вивчення міри
розуміння граматичної конструкції.
Попросіть дитину
уважно вислухати вислів: «Петро пішов у кіно після того, як дочитав книгу».
Запитайте у дитини: «Що Петро зробив раніше - подивився кіно чи прочитав
книгу?»
Назвіть дитині
один предмет і попросіть змінити слово так, щоб воно означало багато предметів,
наприклад: «Олівець - олівці». Запропонуйте їй такі слова: книга, ручка, лампа,
стіл, стілець, вікно, місто, вухо, брат, дитина.
Нехай вона назве
ці слова у множині. Запропонуйте дитині виконати будь-яке доручення, наприклад:
«Збери олівці, склади їх у коробку і поклади на полицю». Потім запитайте в неї:
«Де тепер лежать олівці, звідки ти їх узяв?»
Як правило, всі
компоненти психологічної готовності до школи (при нормальному розвитку
дошкільника) формуються без будь-яких додаткових зусиль. Це відбувається, якщо
малюк багато грається (з однолітками, дорослими чи сам) як у сюжетно-рольові
ігри, так і в ігри за правилами, малює, ліпить, складає кубики, працює з
конструктором, намагається грати на іграшкових музичних інструментах та,
звичайно, слухає казки, оповідання, повісті. Читання має стати невід'ємною
частиною щоденного життя дитини. Займаючись з дитиною, дорослі спілкуються з
нею, що теж дуже важливо для нормального психічного розвитку. Зростаючи в
атмосфері доброти, любові, ігор, читання, цікавості до оточення, дитина сама до
6 років намагається навчитися читати й рахувати, у чому їй можуть і повинні
допомогти близькі. Все це відбувається природною.
У працях
вітчизняних психологів доведено, що саме у грі розвивається психіка дитини. У
давнину дорослі й дитячі ігри були народною традицією: їм відводили спеціальний
час, культура гри передавалась із покоління в покоління.
Л .Виготський вважав, що діти у грі задовольняють потреби,
які вони не можуть задовольнити в реальному житті. Гра, як будь-який інший вид
діяльності, потребує багато зусиль та енергії. Де їх візьме втомлена від занять
дитина? Ось і доводиться їй дивитися фільми, бо вони не потребують напруження
фантазії - достатньо співпереживати героям або ідентифікувати себе з ними.
Заміна гри телевізором часто відбувається у дітей, яких залишають наодинці з
собою. Негативний вплив «телевізійної гри» полягає в тому, що вона не дозволяє
складати власний план дій, не розвиває символічну функцію, тобто у «телегрі»
відсутнє все те, що породжує жива гра, де дитина - активний учасник, а не
пасивний глядач. Заміна живих ігор «телевізійними» призводить до зниження
інтелектуальної активності та творчого потенціалу дітей, до згасання
пізнавальної потреби. Далі це виражатиметься у негативному ставленні до
інтелектуальної праці.
Слухання казок,
оповідань, повістей набагато ближче за своїм розвивальним ефектом до гри,
оскільки дитина повинна сама уявити дійових осіб та ситуації, а отже, -
активізувати свою фантазію.
Немає коментарів:
Дописати коментар