Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.
У
дошкільному віці виникають поки що
тільки задатки його перетворення в учня: бажання вчитися, стати
школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень
розумового розвитку й розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і,
звичайно, знань і навичок. Необхідних для шкільного навчання.
Накопичення
цих передумов – непроста справа. Що ж можна і чого не можна роботи до школи?
НЕ СЛІД:
·
До приходу в школу змінювати режим життя дитини:
позбавляти його денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості4
·
Оцінювати все, що робить малюк, так, як слід
оцінювати діяльність учня;
·
Проходити з дитиною програму першого класу,
насильно змінюючи гру навчанням.
НЕОБХІДНО:
·
прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити
спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
·
навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;
·
вчити дитину слухати і чути своє оточення, поважати чужу думку, розуміти,
що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей - дітей і
дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії й досягнення.
Світогляд дитини,
її знання - це те, про що вона дізналася з вашою допомогою за усі дошкільні
роки - знання про навколишній світ, від найближчих його виявів, які вона
безпосередньо засвоїла, і до віддалених, які дитина засвоїла, коли їй пощастило
подорожувати з вами, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з книжок,
радіо, телевізора, від друзів тощо:
Світогляд дитини - це те, що вона:
·
знає про себе (прізвище, ім'я, адресу), свою родину (як звуть батьків, ким
вони працюють, що роблять на роботі), своє село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиць, важливі місця,
видатні люди);
·
знає про явища природи: пори року, їх послідовність (яка пора року настане
після літа, а яка після весни, назвати все по порядку), місяці кожної пори
року, їх загальну кількість і послідовність; дні тижня, частини доби; про
сонце, дощ, сніг, урожай; що таке борошно, цукор і як їх роблять, з чого
роблять хліб тощо;
·
знає про світ;
·
полюбляє робити у вільний час (улюблені книжки, музика, вірші, казки,
оповідання, письменники, художники, композитори);
·
знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на
роботі, серед людей, на вулиці - за
своєю вихованість невихованістю; добротою, чуйністю - байдужістю; яких людей
треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні і
непорядні люди;
·
знає про сучасну техніку, транспорт.
Перш,
ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, з яких звуків складають
слова, які вона вимовляє. Вона повинна навчитися робити звуковий аналіз слів,
тобто вміти назвати звуки, з яких складається слово.
ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО
ШКОЛИ?
Щоб правильно організувати процедуру тестування та уникнути можливих
помилок, а т кож перевірити себе як
експериментатора, пропонуємо поради:
1. Запропонуйте дитині
завдання у формі спільної гри. Це дозволить зняти зайве напруження, викличе
довіру до вас, зробить ситуації природнішою. Дитина може захопитися
процесом і не переживатиме приводу можливих помилок та оцінки її
компетентності.
2. Створіть сприятливі умови.
Перевірте чи зручно дитина сидить, чи достатньо тихо та світло в кімнаті, чи ні
відволікає її щось від роботи.
3. Переконайтеся, ще дитина
добре почувається (нагодована, бадьора, в міру спокійна).
4. У процесі тестування
зберігайте нейтралітет: не піддавайтеся на провокаційні прохання дитини
підказати або зробити завдання за неї.
5. Похваліть дитину за успішно
виконане завдання, підтримайте, якщо у неї виникли сумніви.
6. Не виправляйте помилок.
Закінчуйте роботу на позитивній ноті незалежно від результатів. У розв'язанні
останнього завдання ви можете підказувати дитині, але бали за це завдання не
ставте.
7. Давайте завдання невеликими
блоками (не більше ніж 30хв) з перервами. Намагайтеся
дотримуватися схеми: «легкі, важкі, легкі, відпочинок». У цьому випадку ви
зведете до мінімуму помилки, які дитина може зробити через перенапруження.
Ви повинні пам'ятати про деякі обмеження щодо тестів:
1. Психологічні тести не мають
оцінок «добре», «погано». Найбільше, що може дати тест, - це можливість
порівняти рівень розвитку дитини з іншими за цією ознакою, теоретично - з
дітьми того самого віку та статі.
2. В основі тестів лежить
вірогідність, тому висновків на 100 % робити не можна.
3. Людина - істота цілісна. Не
можна виривати її окремі риси з контексту та за результатами однієї проведеної
анкети робити висновок про особистість загалом.
4. Будь-який результат - це інформація,
яку можна використати з різною метою. Не навішуйте ярликів («у дитини погана
пам'ять»), а намагайтеся допомогти дитині розвиватися.
Немає коментарів:
Дописати коментар