Останнім часом психологи та вчителі
початкових класів відзначають зростання кількості дітей із труднощами в
навчанні, що зумовлене передусім недостатнім рівнем їхнього
когнітивно-особистісного розвитку. Критичне переосмислення прогресивного
педагогічного досвіду дало змогу зробити висновок про важливість спеціальних
занять, на яких школярі розвивали б у міру своїх можливостей увагу, пам'ять,
мислення, уяву й училися використовувати отриманий досвід під час виконання
навчальних завдань, у життєвих ситуаціях.
Упровадження даного курсу допомагає у
вирішенні проблеми морально-етичної поведінки дітей, більшості учнів притаманне
чітке розуміння морально-етичних норм при невмінні дотримуватись їх практично.
 Спілкування з іншими людьми - невід'ємна частина, необхідна умова
повноцінного життя кожної людини. Найкраще в нашому житті пов'язане із
спілкуванням. А саме неприємне? Також із спілкуванням, з
взаємостосунками удома і на роботі. Роздумуючи про те, що заважає
нормальному спілкуванню, взаимодії, ми частіше всього згадуємо про
конфлікти і про те, що з ними пов'язано: відсутність взаєморозуміння,
загрози, ворожнеча, образи, спроби (деколи безнадійні) довести свою
правоту... |
 1.Загальні відомості
про клас: склад учнів за віком, статтю; біографія класу, його традиції;
загальна характеристика успішності та навчальної дисципліни; зв'язки класу з
іншими групами і колективами.
Соціально-психологічні
параметри сім‘ї - повна, одно чи багатопоколінна сім’я; гармонійність
внутрішньо сімейних стосунків; за стилем родинного спілкування (авторитарні,
демократичні чи конфліктні сім'ї); за характером ставлення до дитини
(зацікавлені, турботливі, тривожні, відчужені, безконтрольні тощо)...
|
 Мета:ознайомити
курсантів з різновидами агресії та факторами, що впливають на таку поведінку
людини;
показати
виявлення толерантної поведінки у взаємодії з людьми, а також у різних життєвих
сферах;
розвивати
поведінкові реакції в ситуаціях стикання з агресивною поведінкою.
Джерело: "Методичний портал"
Читати далі |
 Корекційна
програма спрямована на зниження рівня тривожності, подолання негативних
проявів у спілкуванні та гуманізацію міжособистісних стосунків дітей.Програма розрахована на 8 занять по 40-45 хвилин, що відповідає віковим особливостям молодших школярів та вимогам до організації корекційної роботи з ними. Основна мета програми – забезпечення можливостей для підвищення самооцінки, розвиток навичок саморегуляції емоційних станів, в першу чергу, тривожності, розвиток комунікативних умінь та сприяння процесу становлення позитивних відносин у дитячій групі. Основні завдання програми: |
 Перехід
до у п’ятого класу є важливим етапом у житті дітей. Змінюється ситуація
навчання, розширюється обсяг навчального матеріалу, з’являються
вчителі-предметники. Це, безперечно, складний і відповідальний період,
коли ефективність адаптації до нових умов навчальної діяльності, в
значній мірі, залежить від наявної мотивації, відношення до школи, рівня
соціальної компетентності.З метою розвитку позитивних мотивів навчання на етапі адаптації дітей до умов середньої школи практичним психологам та вчителям може бути рекомендована розвивально-корекційна програма, спрямована на поглиблення розуміння учнями нових завдань, можливостей їх вирішення, формування системи взаємодії та співробітництва, а також становлення особистісних якостей, що мають сприяти успіху у навчанні та спілкуванні. Мета розвиваючих занять - підвищення рівня готовності дітей до навчання в середній школі на основі формування пізнавальної мотивації, а також позитивного ставлення до навчання.. |
 Загальна характеристика програми.Програма розрахована на учнів підліткового та юнацького віку і може бути реалізована в рамках годин спілкування або за рахунок шкільного компоненту навчальних програм. За характером направленості програма є каузальною, тобто направленою на корекцію причин відхилень та виникнення адиктивної поведінки; її зміст має забезпечити позитивні особистісні зміни; за характером управління коригуїчими впливами запропонована програма є недирективною; за терміном - короткою. Групу складають лише бажаючі. Будь-які заходи, щодо примусу до участі в групі неприпустимі. Група може бути сформована за допомогою трьох процедур: |
 Для
корекції самооцінки та взаємовідносин підлітків, зниження рівня агресії
у поведінці пропонується програма комунікативного тренінгу, розрахована
на 5 занять, яка може реалізувалася практичним психологом або класним
керівником за рахунок годин спілкування.За характером направленості програму можна визначити як каузальну, тобто направлену на корекцію негативних проявів у взаємовідносинах, що впливають на самосприйняття особистості в соціальній групі; її зміст мав забезпечити позитивні особистісні зміни, стабілізацію міжособистісного спілкування., зниження рівня агресії у поведінці підлітків. За характером управління коригуїчими впливами запропонована програма була недирективною; за терміном - короткою. В програмі використані матеріали міжнародних молодіжних проектів «Рівний – рівному», «Діалог», «Стратегії розв’язання конфліктів у спілкуванні»: |
 Проблема
дитячої агресивності хвилює сьогодні педагогів, психологів, батьків.
Корекцію агресивних проявів доцільно розпочинати в молодшому шкільному
віці, коли агресивність ще не стала особистісною якістю дитини. Цю
важливу роботу може організувати, як психолог, так і вчитель або
вихователь.З метою розвитку навичок конструктивної взаємодії та послаблення агресивних реакцій молодших школярів пропонуємо корекційну програму, що включає 8 занять, які можуть проводитися в межах годин спілкування в класі або зі спеціально відібраною групою дітей, схильних до агресивної поведінки. Програма побудована з урахуванням основних принципів корекційної роботи: |
З
метою корекції типових виявів дезадаптованості молодших школярів
пропонуємо психокорекційну програму, в основу якої покладені принципи та
підходи М.Р.Бітянової.Програма передбачає комплексне вирішення наступних завдань:
1. Розвиток у дітей когнітивних здібностей та навичок, необхідних для успішного навчання в початковій школі.
2. Розвиток соціальних і комунікативних навичок для встановлення міжособитстісних відносин з однолітками і відповідних рольових відносин з педагогами.3. Формування стійкої навчальної мотивації на фоні позитивної Я- концепції дітей, адекватної самооцінки та зниження рівня шкільної тривожності.
Немає коментарів:
Дописати коментар